Соната для арпеджіоне і фортепіано ля мінор D.821 австрійського композитора Франца Шуберта

Соната для арпеджіоне і фортепіано ля мінор D.821 австрійського композитора Франца Шуберта Соната для арпеджіоне і фортепіано ля мінор (D. 821) Франца Шуберта — це один із найвідоміших камерних творів композитора, написаний у листопаді 1824 року у Відні. Твір є унікальним, оскільки був створений спеціально для арпеджіоне (інша назва — гітарна віолончель або віола-гітара) — інструмента, який винайшов віденський майстер Йоганн Штауфер у 1823 році. Арпеджіоне поєднував у собі риси гітари (шість струн, лади на грифi, стрій) та віолончелі (гра смичком). Інструмент швидко вийшов із ужитку, і сьогодні ця соната виконується переважно в перекладеннях для віолончелі або альта з фортепіано. Структура сонати Соната складається з трьох частин: I. Allegro moderato — лірична та драматична перша частина у формі сонатного алегро, де звучить одна з найвідоміших і найтужливіших мелодій Шуберта. 00:00 II. Adagio — глибока, пісенна та споглядальна друга частина у тональності мі мажор, яка плавно переходить у фінал. 13:32 III. Allegretto — граціозне та жваве рондо, що поєднує меланхолійні мотиви з легкими, танцювальними угорськими та слов'янськими фольклорними елементами. 18:04 © Audio recording taken from Youtube channel «Mstislav Rostropovich - Topic»