UMRYKHIN - Вечори

На підтримку творчості! 🇺🇦 4441111134166838 "Ця пісня — про ті незабутні вечори, що залишаються у серці назавжди. ✨ Про ночі, наповнені розмовами до ранку, про щирі почуття, які зупиняють час, і про моменти, коли весь світ зникає, залишаючи лише дві закохані душі. ❤️ Це історія кохання, що надихає, гріє душу і наповнює кожну мить сенсом. 🎶 Нехай вона нагадає вам про ваші незабутні вечори. 💫" Підписуйся на канал! Буду дуже вдячний за підтримку! UMRYKHIN BOOKING UMRYKHIN: umrykhincooperation@gmail.com Music credits: Produced by: Petrashkevych Anatolii Lyrics: UMRYKHIN Author of music: Anatolii Petrashkevych, UMRYKHIN Arrangement & Mastering: Petrashkevych Anatolii Video credits: Director/D.O.P.: Anastasia Aleksii Actress: Ostiak Marta Editing: Vakhnenko Mariia Team: Manager: Anna Balanowych PR & Creative: UMRYKHIN, Oleksandra Starunchak Текст пісні: Памʼятаю ті вечори, Як до ранку говорили ми, Десь, може, до четвертої, Не помічаючи, як швидко плине час. Незабутній той момент, Та дата, як зустрілись ми тоді, Де час спинив свій тихий лен… І в серці щось запалилось. Вулиці, де ми сміялись, Старі фотографії, Тепло твоїх обіймів Залишилось в серці. Зорі нам розкажуть, Де наша любов живе. Закохані дві душі Заспівають в терцію. І тоді напишу я тобі Всі ті прекрасні й пронизливі пісні. Твої слова — мов пісня, серце зігріва, З тобою кожна мить, як мрія, ожива. Памʼятаю ті вечори, Як до ранку говорили ми, Десь, може, до четвертої, Не помічаючи, як швидко плине час. Незабутній той момент, Та дата, як зустрілись ми тоді, Де час спинив свій тихий лен… І в серці щось запалилось. Напишу пару милих слів я тобі Про те, як зачаровують твої очі. Як, дивлячись на тебе, пробігають мурахи, А як обіймаєш — то зривають дахи. Ні секунди я не зможу бути без тебе. Може, щось не так, та я не поет. Пишу я від душі, в якій давно вже ти. Ти моє натхнення, мій найкращий сюжет. Памʼятаю ті вечори, Як до ранку говорили ми, Десь, може, до четвертої, Не помічаючи, як швидко плине час. Незабутній той момент, Та дата, як зустрілись ми тоді, Де час спинив свій тихий лен… І в серці щось запалилось. І в ту мить здавалося, що час не минає, Що тільки ми є, і все інше зникає. Тепло твоїх рук, твої карі очі — Перше кохання — незабутнє і справжнє.