Іван Штомпель - Віконце

Через віконце світ Чудових планет Тепер минає день по-іншому Тепер минає день по-іншому Навіщо мені голоси мої Навіщо мені спогади Та я не засну На підвіконні будинок Там історії мої (всі вони живі) Бесхмарні надії Неначе я не знаю, що буває З такими, як я тепер По колу, по краю з планетами... Через віконце дим Це дим забуття Тепер минає день по-іншому Невже я бачив це у спогадах Де в будинку жили ворони, Палили мої бесхмарні надії Неначе я не знаю, Що попіл не зникає, як я тепер По колу, по краю з планетами...