"Трунок сон трави", вірш читає автор.

Ось і час настав жарт до букви брати. Ось і стежка в ліс повела дітей. А куди пропали батько наш? Десь мати забарились. Напувати з жмень росами коней ми будемо. Як Місяць викотиться з терну і до вітряків ніч себе притулить, діти спати в лісі ляжуть в яму. Вернеш людям з правд їх? Трунок з сон трави скінчився. Андрій Дзюба