КРИЖЕНЬ. ДЕЛЬТА РІЧКИ МІССІСІПІ. США 20-5-23 - MALLARD. MISSIPPI RIVER FLYWAY. USA

КРИЖЕНЬ. ДЕЛЬТА РІЧКИ МІССІСІПІ. США 20-5-23 - MALLARD. MISSIPPI RIVER FLYWAY. USA Кри́жень звича́йний[1] (Anas platyrhynchos) — вид птахів родини качкових (Anatidae) ряду гусеподібних (Anseriformes). Відоміший у широкому побуті як ди́ка ка́чка[2]. Довжина тіла самця близько 62 см, самиці — близько 57 см, маса досягає 1–1,5 кг[3] (восени, коли птах відгодується перед самим перельотом, його вага може досягати 2 кг). Голова і шия самця зелені, воло і груди коричнево-бурі, спина і черевна сторона тіла сірого кольору з тонкими поперечними плямами. Забарвлення самиці буре з темнішими плямами, черевна сторона буро-сіра з поздовжніми плямами. На крилі у самця і самиці синьо-фіолетове «дзеркало». Частково перелітний птах. Населяє прісні і злегка солонуваті водойми. В останні роки багато птахів зимують на незамерзних водоймах у великих містах та їхніми околицями[4]. Крижень є одним з основних предметів спортивного, а місцями — промислового полювання[5][6]. Від крижня шляхом селекції виведено більшість сучасних порід свійських качок[7][8], окрім тих, які було отримано від мускусної качки[8]. Перший науковий опис крижня було зроблено 1758 року шведським лікарем і природодослідником Карлом Ліннеєм в 10-му виданні «Системи природи». Лінней невірно відніс самця і самицю крижня до різних видів: самку до виду Anas platyrhynchos («A. macula alari purpurea utrinque nigra albaque, pectore rufescente»), а самця — до виду Anas boschas («A. rectricibus intermediis (maris) recurvatis, rostro recto»). Відноситься до класичного підроду Anas, що об'єднує крижнів у складі роду Качка, який є монофілетичною[10] (у ширшому сенсі, не голофілетичною) групою[10][11]. Опис Самець крижня широким планом. Добре видно хвостовий завиток Досить велика, кремезна річкова качка з великою головою і коротким хвостом. Довжина 51–62 см, розмах крил 80–100 см, крило самців 27,5–30,6 см, крило самок 25,2–28,5 см, вага 0,75–1,5 кг[7][12]. Дзьоб плаский, широкий з добре розвиненими гребенями рогових пластинок по краях. Колір дзьоба відрізняється у самців і самиць. У качурів у шлюбному оперенні він вохристо-оливковий в основі і більш вохристий або жовтий на кінці, має досить широкий чорний нігтик. У дорослих качок колір дзьоба найчастіше різниться від оливкового до темно-сірого з помаранчевими краями, але може бути і повністю помаранчевим. В основі дзьоба самиці завжди присутні кілька дрібних чорних цяток[13]. У крижнів, як й у більшості інших видів качок, в оперенні добре виражений статевий диморфізм (зовнішні відмінності між самцями і самками), особливо помітний взимку і навесні, коли у качок утворюються пари. У шлюбному оперенні качур номінативного підвиду має блискучу темно-зелену голову і шию, що закінчується вузьким білим «нашийником» (в задній частині шиї ошийник має розрив), буро-сіру спину з дрібними темними штрихами, в задній частині набуває темнішого, чорно-бурого кольору, чорне надхвістя, шоколадно-коричневі груди і сіре черево з поперечним хвилястим візерунком. Крила зверху буро-сірі з яскравим синьо-фіолетовим з білими облямівками дзеркалом, знизу майже білі. Розмір дзеркала збільшується з віком птаху. На хвості є чорний завиток, утворений середніми керманичами. Решта пір'я хвоста пряме, має світло-сіре забарвлення. Влітку після линяння самець стає схожішим на самку, втрачаючи контрастність і натомість набуваючи переважно чорно-бурі тони. У цей період його можна відрізнити від качки каштановими (але не вохристими) грудьми і жовтим дзьобом. Ноги помаранчево-червоні з темнішими перетинками[13][14]. Доросла самиця зберігає єдиний малюнок оперення незалежно від пори року. Зовні вона мало чим відрізняється від самок багатьох інших річкових качок — усіх їх об'єднує строкате поєднання чорних, бурих і рудих тонів у верхній частині тіла. Низ, підхвістя і надхвістя вохристі або рудувато-бурі, з розпливчастими темно-бурими плямами. Груди мають вохристе, солом'яне забарвлення. Відмінні ознаки — таке ж, як у самця, блискуче дзеркало на крилі, темна смужка через око й така ж світла над ним. Ноги блідіші в порівнянні з самцем — брудно або блідо-помаранчеві. Молоді птахи незалежно від статі більше схожі на самку, відрізняючись від неї більш тьмяним оперенням і меншою плямистістю знизу. До того ж у мо́лоді темні крапки на тілі поздовжні, а не V-подібні і розподіляються у вигляді поздовжньо-смугастого візерунка[7][13][14]. У польових умовах визначення самця у шлюбному оперенні зазвичай не викликає труднощів. В інших випадках основна відмінність від близьких видів — синьо-фіолетове дзеркало з білими облямівками, добре помітне у птахів у польоті обох статей. Від чорного крижня відрізняється малюнком дзьоба (у чорного крижня він чорний з жовтою вершиною) і відсутністю білої плями на крилі, від інших річкових качок — більшими розмірами і синім дзеркалом.