При світлі дня та серед ночі

Автор: Сергій Буйний (2025 р.) Як сонця промінь, образ ясний Зігріє зранку мою душу. Твоє обличчя, стан прекрасний Скоріш побачити я мушу. Вдивляюсь пильно в твої очі, І застигаю в забутті, При світлі дня та серед ночі, Тебе благаю, не іди. Торкнувшись ніжністю в долонці, Мені привидишся вві сні. Ти - наче сонечко в віконці, Співаєш радісно мені. Вдивляюсь пильно в твої очі, І застигаю в забутті, А з вуст моїх слова злітають: Тебе благаю, не іди. Обличчя милого зізнання Я пригадаю знов і знов, Побачу я твоє бажання І зрозумію: так, любов. Ривком відкину тихий сумнів, І жар затеплиться в мені: Ти, королева диких джунглів, Тебе благаю, не іди.