Не встиг

Твій тролейбус життя, лиш набирав обороти. Кінцева не скоро. Не смій. Ще не тут. Як я буду без твоєї усмішки, як же я без твоєї турботи? Ти вийшла. Квітам кінець. Вони більше не зацвітуть. Не встиг промовити ні слова, а так хотілось. Крикнути тобі у спину. Таке просте, люблю. Смуток огорнув все тіло, а може то мені приснилось? До останнього вірив, але ні. Над тілом твоїм стою. Ти пішла тихо і мовчки, поринувши у сни. Тепер уже навічно. Погляд твій загас. Я відчув, як це. Після війни. Але не хвилюйся, це пройде. Біль лікує лише час. Я за одне себе картаю, що не встиг. Сказати стільки слів, прекрасних і таких потрібних. Сказати, щось таке, що замість мільйонів книг. Закарбується у пам'ять, на сторінках срібних. Не встиг. Твоя весна пройшла, а я лиш плачу. Не тільки через горе й сильний біль у грудях. Насправді, я мав занадто добру вдачу. Я був твоїм онуком. І все, що ціню я у людях. Було у тебе. На жаль, не встиг. Author/Director: Vlad Rumiantsev Director of photography/installation: Yuriy Kinash