"Мама". Вірш курсанта-першокурсника

Мама Мама... Стільки тепла відчувається в слові, Коли знаєш, що тебе завжди чекають у домі, Не важливо який ти – дорослий, малий Духом ти сильний, чи здоров'ям слабий. Вона завжди буде любити й чекати, Дзвонити до тебе і завжди питати, – Як день твій сьогодні? Готовий на пару? А в душі я радію, що маю я маму Я дякую Богу за рідну матусю, І кожного дня я за неї молюся, За здоров’я надійне і довгі роки, За чудовий талант і смачні пироги. Лиш знаю одне, що час не вернути, І плани які б я хотів обернути, Людей, що зустріну де буду гуляти, Не замінять ніколи ріднесеньку мати. І слова що написані, їм не передати, Ті відчуття які хочу тобі, мам, сказати, За гарне дитинство, батьківську турботу, За успіхи мої – твоїх рук робота. Тому, моя люба матуся, вітаю, Від всього серця тобі я бажаю, Любові, терпіння, здоров’я тримати, А я буду поруч оберігати. Вірш курсанта-першокурсника факультету правоохоронної діяльності Національної академії солдата Дмитра Фадєєва